Слова мають певне значення, тобто те, що людина при їх використанні має на увазі – називає предмет, розповідає про дію чи описує явище. Значення слова – головна його суть. Букви і звуки є ж будівельним матеріалом, який використовується при словотворенні. Порядок літер нерозривно повʼязний зі значенням слова. У ході виконання цього завдання дитина побачить, що в абсолютно різних за значенням словах використовуються одні й ті самі літери. На екрані перед дитиною зображено два слова. Літери мають цікаве візуальне оформлення, а окрім того предмети, що ці слова називають, зображені поряд, аби зробити вправу більш цікавою для дитини. Учень аналізує обидва слова, розуміючи їхнє значення, але звертаючи увагу в першу чергу саме на буквений ряд. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти в обох словах спільні літери. Учень виділяє їх в цих словах, після чого проходить на наступний рівень вправи, де бачить вже зовсім інші слова, але механіка виконання завдання залишається такою ж.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: демонструє володіння правилами письма, пунктуації та вимови; використовує великі літери для першого слова в реченні; розпізнає і називає знаки пунктуації; вміє писати літери для позначення приголосних і голосних звуків; говорить по літерах прості слова, опираючись на знання звуків, що їм відповідають.
Учень/учениця: знає та вміє розрізняти схожі та співзвучні звуки української мови.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".