Опис завдання
Займенники є досить корисними, адже з їхньою допомогою вдається уникнути тавтології, вказати на потрібний предмет, якість або число предметів тощо. Самі по собі займенники нічого не називають, а лише вказують, що дає їхньому лексичному значенню певної свободи. Завдяки цьому займенники є вельми популярними у вжитку. Навіть у загадках, приказках та прислів’ях (тобто у тих коротких фразах, що є частиною фольклору) ці слова зустрічаються досить часто, особливо ті, що означають відношення мовця до теми повідомлення та описуваної дії. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати загадку займенниками. На екрані перед школярем міститься загадка – нова для кожного наступного етапу вправи. У ній обов’язково фігурує займенник, от тільки не ясно – який саме. Дитина читає неповну без займенника фразу, після чого розуміє, чого саме їй бракує. Варіанти займенників містяться під текстом загадки. Учень, якщо відразу не зрозумів, про що йде мова, підставляє подумки кожен варіант по черзі, а коли знайде потрібний, то виділяє його і переміщає у порожнину у тексті. Коли дитина доповнює загадку займенником, то її текст стає більш зрозумілим, і залишається відгадати цю загадку, знайшовши відповідь на неї. Підказками можуть слугувати малюнки, які оточують загадку. Слово-відгадку дитина має написати сама, вписавши літери у каркас слова – по одній на кожну клітинку. Коли дитина і доповнює загадку, і знаходить відгадку, то проходить на наступний етап вправи. Там теж буде загадка із займенником, однак, вже інше слово, що належить до цієї частини мови, треба буде вставити у порожнє місце у фразі. Завдяки цьому школяр дізнається про різні способи використання займенників у спілкуванні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
