Прислівʼя – це народна мудрість, що вмістилась буквально в одній фразі. Краса і сила приказок саме у ємкості і лаконічності: аби передати думку, вони використовують малу кількість слів, проте думка ця завжди напрочуд глибока й актуальна завжди. У ході виконання цього завдання дитина закріпить свої знання займенників через вивчення приказок та прислівʼїв. На екрані перед дитиною міститься нова приказка на кожному етапі завдання, тож учень матиме змогу ознайомитись з неабияким набором цих фраз. Для цієї вправи було вибрано лише ті, що містять у собі займенник. Проте спочатку його там нема – на місці займенника лише порожня клітинка, тож дитина і має зрозуміти, що за слово має там бути. Дитина читає приказку і розуміє, якого займенника бракує з контексту. Важливо, що, оскільки приказки завжди були короткими, займенники у них використовувались не для запобігання тавтології, а для того, щоб вказати на стосунки і відносини між мовцем і тим, про що він говорить, або на відносини між персонажами чи предметами, про як там йдеться. Розуміння мети використання займенника полегшує вибір його для кожного етапу. Над кожним прислівʼєм міститься кнопка, натискання на яку викличе звуковий запис приказки. Дитина слухає її, коли не знає, який займенник використати, і вписує потрібне слово у порожню клітинку, щоб пройти на наступний етап завдання. Кожне прислівʼя супроводжується ілюстраціями, які привертають увагу дитини до тексту і головної думки приказки.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.