Займенники – це слова, що, мабуть, більше за інші, демонструють всю контекстуальність живого людського спілкування. Широке їх використання вказує на те, що при комунікації великий наголос робиться саме на розумінні того, про що йде мова між людьми. Багато речей не називається конкретно, або ж деякі стосунки між предметами вказуються також за допомогою займенників, які, як відомо, не називають сам предмет, якість або число, а лише вказують на них. У ході виконання цього завдання дитина пересвідчиться у цьому. На екрані перед учнем міститься речення – нове для кожного наступного етапу вправи. У ньому пропущено займенник. Дитина має вибрати правильний, найбільш підходящий за сенсом варіант із кількох, що подаються під цим реченням. Для цього необхідно добре розуміти, про що йдеться у цьому повідомленні. Наприклад, якщо там сказано, що вчителька перевіряє зошити, то очевидно, що ці зошити не можуть бути «її». Оскільки мовець – це учень, то скоріше за все, йде мова про «наші» зошити, тобто його та класу, в якому він вчиться. Відтак дитина керується саме логічними звʼязками між предметами обговорення та вибирає займенник із контексту. Підказкою для дитини може бути те, що над реченням є спеціальна звукова кнопка, натискання на яку викличе звуковий запис цього речення, але без займенника.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.