Голосні звуки відрізняються від приголосних багатьма особливостями. Йде мова і про те, як саме вони творяться, і про склад. Проте для дитини є важливим інше. Відрізнити приголосні від голосних можна за одним головним критерієм – голосні звуки можна протягнути, тобто проспівати без зміни для їхнього звучання. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у розпізнаванні звуків, з якими можна це зробити. На екрані перед дитиною міститься сюжетний малюнок: кілька дітей у хорі співають, і один, соліст, виконує свою партію, намагаючись проспівати один окремий звук. Наявність цих образів та відносно складного сюжету (адже ця ілюстрація зображує вже цілком життєву ситуацію, а не просто набір елементів) роблять виконання даного завдання більш цікавим для учня. Той звук, який має проспівати соліст, треба вказати у діалоговій хмарці, що відноситься до цього персонажа. У ній же знаходиться звукова кнопка. Дитина натискає на неї, після чого чує потрібний звук. Залишається просто надрукувати його буквений варіант. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап. Важливість цього завдання у тому, що дитина має самостійно надрукувати букву, а не просто вибрати її з-поміж інших. Це водночас закріплює знання написання звуків, а також допомагає учню краще орієнтуватись у клавіатурі.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;
- правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення ("ь") та букви "я", "ю", "є", "і";
- розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед "я", "ю", "є", "ї").
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.