Опис завдання
Іменники є дуже важливими словами, адже вони використовуються для того, щоб називати предмети, явища, емоції, почуття, виражати те, що оточує або є частиною внутрішнього світу. Не дарма саме іменники разом з дієсловами є центральними частинами повідомлення і здебільшого виступають у ролі граматичної основи. Важливо, що один і той самий предмет може мати кілька назв – в залежності від його стосунків з обʼєктами та явищами навколишнього світу. Наприклад, дитина – це людина ще відносно невеликого віку. Тож вона може називатись словом «людина» так само, як і словом «дитина». Крім того, вона має і власне індивідуальне імʼя. Якщо ж найдеться інша людина з таким імʼям, то їх обох можна буде назвати тезками, але тільки по відношенні одне до одного. А от коли ця дитина прийде до лікаря, то у рамках їх відношень вона стане вже пацієнтом. Отже у ході виконання цього завдання дитина опрацьовуватиме саме тему найменувань обʼєктів згідно з відносинами між ними. На екрані перед учнем міститься малюнок – новий для кожного наступного етапу завдання. Ця ілюстрація містить зображення кількох предметів, що повʼязані між собою, або персонажів, які мають ті чи інші стосунки. У завданні, формулювання якого вказане над ілюстрацією, зазначено, що саме треба дізнатись, наприклад, як лікар називатиме людину, що прийшла до нього на прийом. Для лікаря така людина є пацієнтом, тож це слово і має вписати дитина у порожні клітинки під малюнком. Кількість клітинок відповідає кількості літер.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
