Словосполучення – це досить цікавий з академічної точки зору елемент мови. Проте попри велику увагу, яка приділяється вивченню різних лінгвістичних особливостей словосполучень, головна їх мета – це, звісно, покращення комунікації. Двома-трьома словами можна сказати більше, ніж одним. У ході виконання цього завдання дитина переконається у цьому. На екрані перед учнем міститься зображення магазину одягу. Малюнок досить детальний та якісний – міститься безліч елементів, фон, каса, продавець. І, звісно, купа предметів одягу. Деякі з их належать до різних видів, тоді як у межах одного теж є певне різноманіття. Над малюнком касира є спеціальна кнопка. Дитина тисне на неї і чує набір словосполучень. Після цього треба перемістити до вказаної у завданні ділянки малюнка всі перераховані предмети. Важливо, що, виконуючи це завдання, дитина змушена звертати увагу на всі слова у цій структурі. Іменник називає предмет одягу, точніше – до якого виду цих предметів він належить. Прикметник конкретизує, називаючи ту чи іншу якість. Светрів на екрані може бути зображено кілька, але червоний тільки один. Отже дитина знаходить за словосполученнями всі потрібні предмети одягу, після чого проходить до наступного рівня. Там треба виконати аналогічні дії, але як одяг, так і словосполучення будуть іншими. Акцент на усному мовленні дозволяє дитині краще опрацювати саме використання словосполучень при буденному спілкуванні, що дуже важливо.
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.