Після того, як учень пройшов кілька завдань, що були присвячені вивченню певної теми, і навчився виконувати їх з мінімумом помилок, досить часто вправи урізноманітнюються такими завданнями, де вже дитина шукає чужі помилки та виправляє їх. Такий формат подачі інформації вимагає досить високого рівня володіння певними мовними навичками, проте він є й більш цікавим для учня. Коли дитина перевіряє наявність помилок, то вживається у роль вчителя, обігрувати якого для учня завжди цікаво. Відповідно, учень буде більш уважно шукати помилки, краще знаходитиме їх та запамʼятає правильні варіанти ліпше, ніж якби сам виконував це завдання. У ході виконання цієї вправи такий самий формат прийме аудіювання. На екрані перед учнем міститься багатоелементний та цікавий малюнок, на якому зображено лавку флориста. Велике різноманіття квітів має зацікавити дитину, проте задля спрощення виконання завдання лише кілька з них є активними елементами, а відтак – варіантами відповіді. Над малюнком є кнопка. Дитина натискає на неї і чує звукове відтворення тексту. У ньому в свою чергу були згадані всі ці квіти. Проте у назві більшості з них було допущено помилку. Дитина має на слух визначити, яка з квіток була названа правильно. Саме її і треба перемістити у іншу частину малюнка (куди саме – вказано у завданні над ілюстрацією). Таким чином, дитина сприймає інформацію на слух, перевіряє її правильність (як структуру назв квітів, так і правильність граматичних форм в рамках тексту), після чого виконує дії вже з ілюстративними елементами, що лише посилює зацікавленість учня.
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.