Вивчивши частини мови, знаючи майже все про граматичні категорії самостійних слів та особливості роботи з відтінками їхніх лексичних значень, настає час працювати вже не з поодинокими словами, але з їхніми комбінаціями, тобто словосполученнями. У словосполученні є зазвичай два-три слова, які повʼязані між собою. Одне виступає в якості головного, друге узгоджується з ним та описує те, про що йдеться. Наприклад, іменник з прикметником: перше слово називає предмет, а друге характеризує його. У ході виконання цього завдання дитина навчиться вибирати потрібне словосполучення серед кількох варіантів. На екрані перед учнем міститься малюнок, на якому зображено той чи інший предмет або ж цілу групу предметів. Під ілюстрацією є кілька словосполучень, одне з яких правильно описує цей малюнок. Серед цих варіантів є схожі, наприклад, такі, що відрізняються лише граматичними категоріями числа у іменників, а за лексичним значенням вони подібні. Тож дитина має звернути увагу на все: рід і число предмета, який зображено на екрані, узгодження прикметника з іменником (якщо словосполучення складається саме з них, а не з дієслова та прислівника чи інших варіантів) тощо. Отже учень вибирає та виділяє той варіант, який вважає правильним, розуміючи, як би змінився малюнок для інших словосполучень. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап вправи до нового малюнка. Виконати це завдання легко, адже воно лише знайомить дитину з темою словосполучень. Проте важливість його недооцінювати не слід – саме завдяки цій вправі учень розуміє, наскільки важливими є граматичні категорії слів, з якими він працює.
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.