Доросла людина звикла працювати з текстом. Набір з двох-трьох речень, що мають спільну тему, здебільшого не просто не викликає складнощів у сприйнятті, а й навіть не вважається справжнім текстом – настільки він маленький, якщо порівнювати з більшими прозовими творами. Проте для дитини, яка досі працювала виключно з поодинокими реченнями, навіть невеликий текст є досить складним. Кожне речення – завершене повідомлення, і наявність спільної для них теми дещо плутає учня. У ході виконання цього завдання дитина тренується сприймати текст як щось одне ціле. На екрані перед дитиною міститься новий для кожного етапу завдання текст. Така різноманітність не лише має зацікавити дитину, а й навантажує її памʼять і увагу. Учень уважно читає текст. Поряд є кілька малюнків. Тільки один підходить до тексту в якості ілюстрації. Завдання, що ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб знайти, який саме. Всі малюнки яскраві та деталізовані. Крім того, привертає увагу і формат подачі інформації: текст розташовано на одній сторінці книги, а ілюстрації – на іншій, що робить завдання більш цілісним для сприйняття. Дитина може уявити, що читає книгу. Учень вибирає малюнок, що підходить до тексту, спираючись на його тему. А для того, щоб її визначити, дитина має не просто прочитати речення, що входять до складу тексту, а, головне, зрозуміти, про що в ньому йдеться загалом. Це завдання розвиває вміння дитини визначати тему і працювати з текстом загалом.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
- розуміє наявність та дотримується абзаців у процесі опрацювання текстів;
- використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті;
- удосконалює навчальні тексти, усуваючи лексичні повтори шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням і ті, що були вжиті раніше;
- відновлює навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.