Займенник, як зрозуміло із самої назви цієї частини мови, заміняє іменник (або інші іменні частини мови) у тексті, наприклад, для уникнення тавтології, або з іншою метою. Це означає, що займенник є досить універсальною частиною мови, тож одне й те саме слово може підходити для того, аби замінити абсолютно різні іменники. Єдиний критерій – тотожність граматичного значення, яке і «вплітає» займенник у текст, дає йому можливість гармонійно співіснувати з іншими словами у ньому і грати свою роль. Займенник, як й інші іменникові частини мови, має граматичні категорії числа, роду та відмінка. Підбираючи потрібний займенник, необхідно пам’ятати про них. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься підбирати займенник до іменника. На екрані перед школярем міститься малюнок, на якому зображено той чи інший об’єкт. Іменника-назви нема. Якщо дитина не може згадати це слово, або ж воно є новим для учня, має підказку: поряд з ілюстрацією є звукова кнопка, натиснувши на неї, дитина почує назву потрібного предмета. Однак, користуватись цією підказкою бажано у крайньому випадку. Отже, школяр аналізує іменник, розуміючи його рід та число. У формулюванні завдання вказані варіанти того, які займенники можна використати. Під малюнком міститься каркас цього слова, де на одну літеру приходиться одна клітинка. Кількість клітин і є своєрідною підказкою. Дитина знаходить серед варіантів займенників із завдання той, що співпадає із предметом за родом і числом, після чого вписує цей займенник у порожні клітинки. Важливо, що дитина має самотужки вписати кожну літеру, а не просто вибрати один з кількох варіантів та перенести вже готове слово, куди слід.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.