Прислівники означають не лише ознаку дії (тому єдині відносяться до дієслівної групи частин мови, окрім, власне, самого дієслова) та ознаку ознаки, а й стан. Адже серед питань, на які відповідає прислівник, одним із найбільш розповсюджених є питання «як?». У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з випадками, коли прислівник означає настрій, емоційний стан та передає почуття персонажа або групи героїв. На екрані перед учнем на кожному етапі знаходиться нова розповідь, в якій йдеться про того чи іншого персонажа. Зображення цього героя знаходиться поруч. Важливо, що ілюстрація досить якісно та коректно відображає емоційний стан персонажа, а також дії, які він виконує згідно із сюжетом. Отже дитина читає цей текст і розуміє його сюжет. У вірші описуються обставини, в яких перебуває цей персонаж, при чому особливий акцент робиться саме на емоційному стані героя. Тож дитина, читаючи текст, розуміє, що відчуває цей персонаж, після чого вибирає відповідний прислівник з-поміж кількох варіантів, що є під віршиком. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на наступний етап. Значення завдання багатоскладове. По-перше, учень завдяки виконанню цієї вправи знайомиться із групою прислівників, що означають стан у всьому їхньому різноманітті. Крім того, це завдання дозволяє краще зрозуміти, як саме прислівники описують стан, на яке питання вони мають відповідати для цього та як співвідносяться з описом ситуації, де слово, що описує стан персонажа, належить до іншої частини мови.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- розрізняє та використовує прислівники, розуміє різницю між прислівником і прикметником;
- розуміє ступені порівняння прислівників;
- вживає лексичні конструкції із прислівниками.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.