Розрізняємо сполучники та інші частини мови

Здебільшого службові частини мови короткі – буквально пара літер (за кількома виключеннями). Проте насправді використовувати розмір (тобто кількість букв та відповідних звуків) для того, щоб розрізняти службові та самостійні слова, недоцільно – серед займенників, іменників та інших слів, які мають самостійне значення, багато таких, що складаються всього з однієї-трьох літер. У ході виконання цього завдання дитина вчитиметься розрізняти самостійні та службові частини мови, не відволікаючись на розмір цих слів – лише за їхнім значенням. При цьому завдання має досить цікаве візуальне оформлення, тож більше схоже на розвиваючу гру, ніж на вправу. На екрані зображено поштаря, якому треба допомогти розподілити посилки. Складність у тому, що на них замість конкретного адресу вказано лише критерій для розділення: деякі ящики знаходяться у групі самостійних слів, інші – службових. Під цим малюнком міститься набір коробок, на кожній є своє слово. Всі вони є досить короткими, проте лише деякі з них є службовими, тоді як всі інші належать до іменників, дієслів, займенників або інших самостійних частин мови. Отже дитина кожну посилку переміщує до тих ящиків, до яких потрібно. Всі службові слова, з якими матиме справу дитина у ході виконання цього завдання, належать до сполучників – спеціальних слів, які забезпечують звʼязок між словами у реченні та речень у тексті. Відтак завдяки цьому завданню дитина навчиться саме їх відрізняти від інших слів.