Чим краще дитина володіє темою роботи з текстовою інформацією, тим точніше операції, які вона може робити з нею та її елементами. Якщо спочатку учень мав навчитись просто сприймати текст як цілісну структуру, а згодом – знаходити його тему та головних героїв, то тепер він може приділяти увагу й окремим елементам. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед учнем міститься зображення кількох словосполучень, що знаходяться одне під одним. Над ними є кнопка. Дитина натискає на неї і чує текст. Учень, прослухавши цей текст до кінця, має розмістити ці словосполучення в такому порядку, в якому він чув їх у тексті. Складність цього завдання у тому, що ці словосполучення невеликі і складаються з двох-трьох слів, не більше. Оскільки вони не йдуть поспіль, одне за одним, дитина має бути дуже уважною: почувши одне з трьох, учень має запамʼятати, яким воно є у тексті, потім – зрозуміти, яким є друге словосполучення, а яке завершує цей ряд. Крім того, ані змістовно, ані за якимись елементами ці словосполучення не є близькими. Це просто елементи тексту, які у ньому розташовані. Після того, як учень прослухає текст, треба перемістити словосполучення у правильній послідовності. Виконуючи цю вправу, учень тренується шукати певні елементи цілого на слух, а це дуже важливе вміння, причому не лише для навчання, а й у спілкуванні з іншими людьми. Далі почнеться новий етап з новим текстом та іншим набором словосполучень. Кожен супроводжується набором ілюстрацій, які мають урізноманітнити виконання завдання та привернути увагу дитини.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.