Здебільшого граматична категорія числа є рухомою, тобто одне й те саме слово може приймати обидві форми – в залежності від того, яке число предметів воно, це слово, описує. Наприклад, слово «зошит» використовується тоді, коли він один, а «зошити», коли їх два і більше. При чому, і це цікава особливість граматичної категорії числа в українській мові, нема різниці, чи цих предметів два десятки, чи дві тисячі – форма множини така сама для будь-якої кількості предметів, відмінної від одного. Проте є слова, які мають форму лише якогось одного числа – або однини, або множини. Це відбувається через історичні особливості вживання цього слова або особливості самого названого обʼєкту. Наприклад, слово «штани» має тільки форму множини, як і слово окуляри – тому що названі предмети використовуються для парних обʼєктів (ніг та очей) і не сприймаються як щось одне, хоча по факту ці предмети, звісно, можуть бути в наявності в однині. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з такими цікавими словами. На екрані перед учнем міститься зображення кількох предметів. Важливо, що всі компоненти цього зображення виключно ілюстративні, написаних слів нема. Отже дитина має орієнтуватись за малюнками, згадуючи назву кожного слова. Працюючи зі словами по черзі, дитина пригадує, як називається зображений предмет у звичній для учня формі і намагається надати йому форму іншого числа. Орієнтуватись треба за завданням. Наприклад, на одному рівні може бути задано знайти ті слова, які мають лише форму однини, а на іншому – лише форму множини. Отже дитина це і робить. Коли учень знаходить підходяще слово, то вибирає відповідний малюнок. Як тільки дитина це зробить, назва цього предмету зʼявиться у центрі екрану.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.