Ця вправа, як і попередня, тренує вміння дитини сприймати предмети не лише за їхньою назвою, а й також за іншими конструкціями, які з ними повʼязані, у конкретному випадку – за ознаками. Визначення предметів за ознакою є доцільним лише у певному контексті. Наприклад, якщо назвати предмет «червоний», то про нього буде відомо лише те, якого він кольору, а також – що його назва є словом чоловічого роду. Проте якщо предметів кілька, то виділити один саме за ознакою буде досить ефективно. Особливо це вміння потрібне в усному мовленні, тому дана вправа входить до складу завдань у темі аудіювання. На екрані перед учнем міститься кілька предметів. Всі вони різні, принаймні за певними ознаками. І при цьому між ними є щось спільне. Наприклад, це можуть бути різні за кольором квіти тощо. Дитина може знати або навіть не знати назви всіх цих обʼєктів – це не важливо. Поруч з малюнками є кілька кнопок. Натиснувши на них, учень почує певну ознаку, яка виражатиметься прикметниковою конструкцією. На них і варто звернути особливу увагу. Якщо виконуючи попереднє завдання, дитина переміщувала предмети (точніше, їхнє зображення) до відповідних слів, то тепер учень переміщуватиме ці слова до відповідних обʼєктів. Дитина пересуває кожну кнопку у порожнє поле до того предмета, ознаку якого цей сигнал правильно називає. Коли дитина розподілить всі кнопки на рівні, то пройде на наступний етап, де працювати з абсолютно іншими предметами. Різноманіття обʼєктів, з якими зіштовхнеться учень на рівнях завдання, є запорукою посилення його цікавості до виконання вправи.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова, які називають ознаки, знає термін "прикметник" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа;
- добирає до зображення відомого предмета відповідні ознаки;
- змінює прикметники за числами;
- утворює словосполучення іменників із прикметниками;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
-розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за їх тлумаченням, розуміє ступені порівняння прикметників;
- змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні);
- розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.