Вивчення будь-якої нової частини мови здебільшого починається з тренування вміння ставити правильне питання. Причина у тому, що саме завдяки правильному питанню можна досягнути розуміння цього слова, усвідомити його роль у реченні. Це цілком справедливо для дієслова і навіть більше за те: саме питання розкриває більшість граматичних категорій слова, в тому числі час та доконаність чи недоконаність. Дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан та відповідає на питання «що робити?» і «що зробити?». Дієслово, разом з іменником є центром повідомлення і частіше за все воно виступає в якості граматичної основи. Крім того воно входить до власної групи разом з прислівником. Це все вказує на значні відмінності дієслова не лише від іменника, а й від усіх частин мови його групи. Дієслово має граматичні категорії часу, особи, виду доконаності і недоконаності. І саме правильно поставлене питання дасть змогу зрозуміти, яким є конкретно це дієслово. Отже, у ході виконання даного завдання дитина навчиться ставити потрібне питання до дієслова. На екрані перед учнем міститься словосполучення, де є іменник та дієслово, до якого треба підібрати правильне питання, вибравши його з-поміж кількох варіантів. Дитина задає кожне з них дієслову по черзі і вибирає те, на яке дане слово-дія відповідає. Коли дитина це робить, то у дужках у словосполученні це питання і зʼявляється. Завдяки цьому дитина краще розуміє, чи йде мова про завершену дію, чи ні, а також – коли саме відбувалась або відбувається те, що описано у словосполученні.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви дій, знає термін "дієслово" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до дієслів різного роду й числа і часу;
- складає групи дієслів із певним лексичним значенням дії;
- виявляє і добирає слова, близькі і протилежні за значенням із значенням дії.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.