Ступені порівняння прислівників

Прислівник – це самостійна частина мови, що означає ознаку дії, рідше – стан або ознаку іншої ознаки. Хоча прислівник належить до дієслівної групи, це споріднює його з прикметником, що належить до групи іменної, адже прикметник означає ознаку предмета. Є ще дещо, що є спільним у цих двох частин мови: у прислівника, як і у прикметника, хоча й значно рідше, іноді зустрічається ступінь порівняння. Далеко не всі прислівники її мають, проте деякі – так, і для них вона є досить важливою частиною лексичного значення. У ході виконання даного завдання дитина працюватиме саме з такими прислівниками. На кожному етапі вправи дитина бачить перед собою на екрані речення, де в одній половині є прислівник, що означає певну ознаку дії чи має інше суто прислівникове значення, а в іншій – прислівник, що виражає це ж значення, проте на ступінь вище або нижче (в залежності від конкретного випадку). Під реченням є кілька варіантів слів, що підходять для порожнього місця, на якому має бути другий прислівник. Дитина аналізує значення речення, розуміє, посилюється чи слабшає ознака, яку передає перший прислівник за контекстом, після чого серед всіх прислівників внизу вибирає потрібний – і переходить на наступний етап завдання. Важливо, що прислівники у цій вправі подаються парами. Це було зроблено для того, щоб дитина звикла використовувати їх, зрозуміла, як вони поєднуються. Крім того, прислівники, що мають тотожне значення, але різну ступінь порівняння, досить часто не є спільнокореневими, тож учень ще й запамʼятовує, які саме слова з якими співвідносяться за значенням.