Ця вправа продовжує цикл завдань, які мають закріпити та розвинути знання дитини про текст і практичні навички роботи з ним. Цього разу учень, маючи перед собою два приклади набору речень, має сам вибрати той, який дійсно є текстом. На екрані перед дитиною на кожному етапі є дві робочі зони. В кожній по набору речень. Важливо, що завжди один набір є справжнім текстом, а інший – просто кількома реченням, які слідують одне за другим. Як їх розрізнити? Керуючись принципами створення тексту, які дитина вже знає. Справжній текст може бути дуже коротким, навіть містити буквально пару простих речень. Однак, цілісність такого тексту забезпечується звʼязком між ними. Текст має загальну тему, і кожне речення, як окреме та завершене повідомлення, її розкриває. Відтак, текст цю тему розкриває, описуючи по-іншому кожною наступною фразою. Крім того, окрім, власне, логічного звʼязку між реченнями та наявності спільної теми, у тексті багато особливих інструментів звʼязку. Ними виступають сполучники, що ставляться на початку речення і виконують роль слів, які повʼязують не інші слова, а цілі синтаксичні структури. Аналогічну роль грають займенники, які не називають предмет, а вказують на нього, адже назва була у одному з попередніх речень тексту. Коли дитина, прочитавши обидва набори речень, вибирає той, який є тексом, то проходить на наступний етап завдання. А для того, щоб усне та писемне формати мовлення склались у свідомості дитини в єдину картину, над кожним набором речень є спеціальна кнопка, натиснувши яку дитина почує звукове відтворення написаного.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
- розуміє наявність та дотримується абзаців у процесі опрацювання текстів;
- використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті;
- удосконалює навчальні тексти, усуваючи лексичні повтори шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням і ті, що були вжиті раніше;
- відновлює навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.