Опис завдання
У цій вправі ти вчишся відрізняти справжній зв’язний текст від просто набору речень. На екрані є два варіанти. Один розповідає про одну тему й читається як маленька історія. Інший складається з окремих речень, які не пов’язані між собою. Твоє завдання — уважно прочитати й вибрати той варіант, який є текстом.
Зв’язний текст має спільну думку. У ньому речення “тримаються разом”: одне пояснює інше, продовжує його або додає важливу деталь. Наприклад, коли йдеться про птахів восени, то всі речення розкривають саме цю тему: хто стає мандрівником, як летять, чому не збиваються зі шляху. А якщо поруч стоять фрази про різні речі (книжка, сосна, майданчик, музика, теля), то це ще не текст, бо немає єдиного сюжету й логіки.
Вправа корисна для учнів 2 класу, бо допомагає краще читати й розуміти прочитане. Дитина тренує уважність, вчиться бачити тему та перевіряти, чи пов’язані речення між собою. Це важливий крок до вміння складати власні розповіді та перекази.
- Розвиває розуміння, що таке текст і тема тексту.
- Вчить знаходити логічний зв’язок між реченнями.
- Тренує навички читання та осмислення змісту.
- Готує до написання коротких зв’язних висловлювань.
Батькам і вчителям ця вправа зручна тим, що результат видно одразу: дитина або впізнає зв’язний текст, або плутає його з випадковим набором речень. Після виконання запитай учня: “Про що тут ідеться?” Якщо відповідь одна й чітка — це текст. Якщо відповідей багато — речення не утворюють зв’язного висловлювання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
- розуміє наявність та дотримується абзаців у процесі опрацювання текстів;
- використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті;
- удосконалює навчальні тексти, усуваючи лексичні повтори шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням і ті, що були вжиті раніше;
- відновлює навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- читає вголос доступні тексти цілими словами;
- переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);
- висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
