Завдяки попереднім вправам дитина навчилась відрізняти сполучники серед інших слів, як самостійних, так і службових. Проте справжнє оволодіння цією темою приходить лише тоді, коли дитина вчиться на практиці використовувати ці слова у фразах. Саме цьому й присвячено це завдання. Для цього було вибрано працювати саме з прислівʼями та приказками. Справа в тому, що ці короткі, але ємкі вислови не лише містять народну мудрість, а й є милозвучними, цікавими та добре запамʼятовуються для дитини. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься по новому такому прислівʼю. Дитина читає його та розуміє, як саме мають співвідноситись його половинки: чи їх треба поєднати, чи розділити, чи, можливо, протиставити одна одній. Згідно з метою використання приказки і тим значенням, яке мають мати його смислові половинки, дитина і вибирає сполучник. Дійшовши до цього рівня завдання, учень вже досить добре знає словниковий запас української мови, що повʼязаний з цією її частиною, тож зможе вибрати хоча б по одному слову кожного типу сполучників. Головне – зрозуміти сенс приказки та відтворити його правильно. У цьому дитині допоможуть ілюстрації, котрі супроводжуються текст. Всі малюнки гарні та яскраві, сюжетно повʼязані з прислівʼям. Отже дитина вписує потрібний сполучник у порожню клітинку між двома половинками приказки, після чого проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів;
- пов’язує між собою слова за допомогою службових слів.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані сполучники ("і", "але", "або", "та", "тому що") та користуєтся ними для зв’язку слів у реченні.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.