Майбутній час – один із трьох основних часів дієслів, які притаманні українській мові. Він означає, що описана дія відбудеться після моменту мовлення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиме вміння відрізняти дієслова майбутнього часу від інших. На екрані перед учнем міститься зображення планшета, на дисплеї якого є набір дієслів у стовпчик. Всі вони відрізняються між собою за лексичним значенням, проте деякі обʼєднані формою майбутнього часу. Поряд із малюнком пристрою є зображення персонажа, який звертається до учня. Йому треба підказати, які слова із планшета є у майбутньому часі. Для цього їх треба знайти та перетягнути з дисплею у діалогову хмаринку. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап, де механіка виконання завдання залишиться такою самою, але зміниться візуальне оформлення і, звісно, набір дієслів на дисплеї. Майбутній час теж має свої особливості. Справа в тому, що велика кількість дієслів в українській мові може мати дві форми майбутнього часу: просту та складену. Проста є дієсловом, що містить специфічні суфікси майбутнього часу, наприклад, «їстиму»; складена форма містить у собі частину «буду» у потрібній особі, яка приєднується до інфінітиву, наприклад, «буду їсти». Відтак і питань можна задати до цих дієслів два: «що робитимеш?» і «що будеш робити?». Ці питання є орієнтиром у пошуку дієслів у майбутньому часі. Крім того, допомогти має розуміння лексичного значення таких слів.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви дій, знає термін "дієслово" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до дієслів різного роду й числа і часу;
- складає групи дієслів із певним лексичним значенням дії;
- виявляє і добирає слова, близькі і протилежні за значенням із значенням дії.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.