Слова в українській мові здатні групуватись за тим, наскільки близьким є їхнє лексичне значення. Якщо ж слова мають значення протилежні, то вони утворюють пару антонімів. Знання цих пар і вміння правильно, швидко і влучно підбирати антоніми до слів є досить важливим у повсякденному житті при спілкуванні. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься підбирати слова-антоніми. На екрані перед учнем міститься певне слово – нове для кожного наступного етапу завдання. Воно розміщено на частинці пазлу. Дитина має підібрати до нього інше слово, повністю протилежне за значенням. Варіантів є кілька, всі вони теж розміщені на частинках пазлу. Такий спосіб оформлення було вибрано не випадково. Справа в тому, що не всі пазли дійсно добре підходять одне до одного. Знайшовши за значенням протилежне слово до поданого у центрі екрана, дитина переносить його у пару і скріплює їх. Після цього учень проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з новими словами-антонімами. Набір варіантів теж має особливе значення. Хоча справжній антонім є тільки один, інші варіанти також можуть бути повʼязані з першим словом. Наприклад, це може бути слово-синонім, або слово, яке має далеке, хоча й не протилежне значення. Таким чином закріплюється розуміння самого поняття антоніма у свідомості дитини.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.