Як вже знає дитина, прикметники не є унікальними, як іменники. Якщо серед цієї частини мови трапляються випадки, коли для назви різних предметів використовується один і той самий іменник, то для прикметників характерним є зворотній перебіг подій: більшість з них однаково добре описують предмети, що між собою не пов’язані, аби лише вони дійсно мали цю прикмету або рису. Наприклад, футбольним може бути мʼяч, а також форма, ворота, стадіон тощо. Відтак можливо підібрати спільну ознаку для різних предметів – і ця ознака називатиметься одним прикметником. Таким чином за допомогою цих прикметників стає можливо виділити спільні ознаки. Цим і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься зображення кількох предметів, які відрізняються за багатьма категоріями, в тому числі і зовнішньо, хоча при цьому між ними є й дещо спільне, наприклад, обидва ці предмети є різними продуктами або стравами. Під ними у хаотичному порядку розкидані прикметники. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб виділити ознаки, котрі є спільними для обох цих предметів. Єдиний критерій – лексичний. Учень має підсумувати все, що він знає про ці предмети, про їхнє використання і зовнішні ознаки. Після цього треба по черзі розглянути кожен прикметник – чи підходить він для опису і першого, і другого обʼєктів. Коли дитина вибирає такий прикметник, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з іншими предметами та новим набором прикметників.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова, які називають ознаки, знає термін "прикметник" і розуміє його значення;
- правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа;
- добирає до зображення відомого предмета відповідні ознаки;
- змінює прикметники за числами;
- утворює словосполучення іменників із прикметниками;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
-розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за їх тлумаченням, розуміє ступені порівняння прикметників;
- змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні);
- розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.