Опис завдання
Головна роль займенника – це заміна того чи іншого слова для зручності у спілкуванні та вказування на звʼязки між словами і тим, що вони називають. Займенник сам не називає, а лише вказує на те, що називають інші частини мови. Відтак, якщо граматично займенник співпадає з іменником, то може його замінити у реченні. Цим і займеться дитина у ході виконання цього завдання. На екрані перед учнем міститься малюнок, що має цікаве візуальне оформлення. Над ним є завдання, де називається один з обʼєктів, які було зображено на ілюстрації, та питається, який саме займенник можна використати, щоб вказати на тварину. Варіанти займенників промовляють істоти, що зображені на малюнку поруч. Дитина аналізує завдання, розуміє, який рід та число має іменник у печенні, після чого шукає серед варіантів внизу той займенник, який співпадатиме за цими категоріями. Коли дитина його знайде та виділить, то пройде на новий рівень завдання до нової ілюстрації та нового речення. Займенники використовуються в тому числі і для того, щоб запобігти тавтології. Саме завдяки особливостям граматики української мови, де категорія роду є властивою і живим, і неживим істотам (точніше, словам, які їх називають), вони однаково ефективно вживаються і для заміни назви предметів, і для заміни назви тварин чи інших істот, і завдяки цій вправі дитина краще зрозуміє цю особливість.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
