Опис завдання
У цій вправі ти вчишся знаходити іменники у реченні. На екрані є коротке речення: «Я люблю приміряти мамин одяг і взуття». Твоє завдання просте: уважно прочитай і вибери слова, які називають предмети та відповідають на питання «хто?» або «що?». Саме такі слова і є іменниками.
Ця вправа підходить для учнів 2 класу, бо тренує важливу навичку читати речення і розуміти, про що в ньому йдеться. Ти не просто згадуєш правило, а застосовуєш його в контексті. Це допомагає краще писати, будувати речення та робити менше помилок у письмі.
Батькам і вчителям зручно використовувати завдання як коротке щоденне тренування. Дитина вчиться помічати іменники серед інших слів, не плутає їх із дієсловами чи прикметниками, і поступово робить це швидше та впевненіше. Формат із вибором слів підтримує увагу й дає миттєвий результат.
- Тренуєш уміння знаходити іменники в готовому реченні.
- Вчишся ставити правильні питання до слів: «хто?» і «що?».
- Розвиваєш уважність під час читання та мовний аналіз.
- Підходить для уроку, домашньої роботи або повторення теми.
Виконуй завдання спокійно: спочатку прочитай речення повністю, потім подумай, які слова називають предмети. Якщо сумніваєшся, постав до слова питання «що?». Так ти швидко навчишся знаходити іменники у реченні й краще розумітимеш українську мову.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
