Опис завдання
Більшість самостійних частин мови змінюються граматично, проте мають невеликий арсенал можливих значень: іменник називає предмет, явище або істоту; прикметник – ознаку предмета чи його приналежність тощо. Прислівник у свою чергу не змінюється граматично, проте існує надзвичайно багато різновидів цієї частини мови, адже кожна група слів, що означає той чи інший тип ознаки дії, ознаки ознаки чи стану, відокремлюється від інших. Наприклад, місце дії – прислівники, що відповідають на питання «де?»; час дії – прислівники, які відповідають на питання «коли?» та інші. Щоб зрозуміти, які саме слова є прислівниками, необхідно вивчити всі питання, на які відповідає ця частина мови, а головне – зрозуміти їх значення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиме це вміння на практиці. На екрані перед учнем міститься речення – нове для кожного наступного етапу завдання. Кожне речення супроводжується набором ілюстрацій, на яких зображено те, про що йдеться у тексті. У будь-якому реченні в межах даного завдання є по одному прислівнику. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти його. Для цього дитина має проаналізувати кожне слово за значенням і тим, до чого воно відноситься. Якщо слово відповідає на питання, що відносяться до дії (її час, місце, спосіб тощо) або виражає стан, відповідаючи на питання «як?», чи описує ознаку іншої ознаки, маючи характерні суфікси і не маючи граматичних ознак іменних частин мови – це прислівник. Коли дитина натискає на це слово, то проходить на наступний етап завдання до нового речення подібного виду.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє та використовує прислівники, розуміє різницю між прислівником і прикметником;
- розуміє ступені порівняння прислівників;
- вживає лексичні конструкції із прислівниками.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
