Опис завдання
Займенник – це самостійна частина мови, яка грає особливу роль у спілкуванні, адже вона не називає щось, а вказує. Займенник відноситься до іменних частин мови, тобто повʼязаний він здебільшого саме з іменниками, проте успішно заміняє у реченнях також прикметники й числівники – всі інші іменні частини мови. У ході виконання цього завдання дитина навчиться розпізнавати їх та відрізняти від інших частин мови. На екрані перед учнем міститься речення. Воно є повноцінним повідомленням: містить субʼєкт дії, обʼєкт, котрий цю дію виконав та, власне, саме дію. При цьому у тексті повідомлення обовʼязково є займенник. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти його та виділити. Для того, аби пройти цю вправу і виконати її успішно, дитина має добре орієнтуватись у розрядах займенників і випадках, коли вони використовуються. Наприклад, інколи вони не заміняють слова для захисту від тавтології, а вказують на відношення між предметами, як займенник «наш», що означає належність предмета обговорення мовцю і іншим людям. Крім того, для виконання цього завдання дитина має також памʼятати, що займенник змінюється по відмінках, тож в залежності від контексту він може набути різних форм. Відтак головне – правильна орієнтація на значення і питання, а також знання розрядів і їхньої ролі у повідомленні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
