Опис завдання
Словосполучення є корисним інструментом комунікації. Одне слово виступає головним, називаючи те, що є центром уваги, тоді як інше описує цей предмет, дію чи якість. При цьому за допомогою набору словосполучень, які складають з різних слів, можна досить влучно і всебічно описати предмет. Цим і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься два робочі поля. Над ними є малюнки двох обʼєктів. Це можуть бути як неживі предмети, так і істоти, в тому числі – тварини. Їхні зображення ніби підписують робочі зони. Під ними є набір словосполучень. Деякі підходять для опису першого обʼєкта, інші – для другого. Дитина має розподілити словосполучення правильно, перемістивши їх до відповідних робочих зон. Єдиний критерій для цього розподілення – ці словосполучення мають правильно описувати обʼєкт, як першим, так і другим словом, що входить у їхній склад. Коли дитина заповнить порожні робочі зони для обох обʼєктів, розподіливши всі словосполучення, то пройде на наступний етап завдання. Там буде не лише інший набір ілюстрацій, а й нові словосполучення. Прицьому ці обʼєкти зображуються саме за допомогою малюнків, а не слів, для посилення інтересу дитини до виконання завдання. Це додає образності і не перенавантажує сприйняття дитини зайвими словами. Крім того, завдяки різноманіттю словосполучень, з якими учень працюватиме на кожному рівні, дитина дізнається як про різні їхні види, так і про те, як слова у них узгоджуються між собою.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
