Вимовляння звуків має дві складові частини: з одного боку людина видає голос, а з іншого – шум. Глухі приголосні звуки відрізняються від інших тим, що при їх вимовлянні використовується здебільшого шум, тобто майже не діють голосові зв'язки – тільки органи артикуляції, через які подається повітря при видиху.
Це завдання ставить за мету допомогти дитині зрозуміти особливості глухих приголосних. Спершу учень знайомиться із літерою, її звучанням та як вона звучить у слові. А потім вже знаходить серед ряду інших літер таку саму. Після цього учень переходить до наступного етапу вправи, на якому має виконати аналогічне завдання, але глуха приголосна (а у цій вправі використовуються тільки вони) вже інша. При цьому учень продовжує виконання вправи незалежно від того, чи вірну відповідь дав на питання одного етапу.
Окрім того, що, виконуючи це завдання, дитина вивчає саме глухі приголосні, вона також і повторює літери, які передають ці звуки на письмі. Це важливо для розвитку навичок письма, знання абетки та памʼяті дитини в цілому.
Учень/учениця: знає алфавітні назви літер, розрізняє їх на слух та вигляд.
Учень/учениця: розрізняє мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними та немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови.
Учень/учениця: розпізнає літери і звуки, розрізняє приголосні та голосні фонеми.