Звуки української мови можуть бути голосними або приголосними. Приголосних кількісно більше. Їхня характерна особливість – наявність шуму разом із голосом як складових частин звука. Оскільки приголосних більше, ніж голосних, то і літер, тобто письмових символів для передачі звуків, для приголосних теж більше.
У ході виконання цієї вправи дитина вчиться співставляти звуки та літери, що їм відповідають. На екрані дитина бачить кілька кнопок для аудіозаписів. Натиснувши на них по черзі, учень почує певний звук. Далі він має розташувати навпроти певну літеру, яка теж є на екрані. На кожному етапі є три таких кнопки і, відповідно, три букви.Після цього учень переходить на наступний етап вправи, де матиме можливість виконати аналогічні дії, але вже з іншим набором букв та, звісно, іншими звуками.
Завдяки цій вправі дитина краще розуміє звʼязок усного та писемного видів мовлення. Також це завдання розвиває увагу та памʼять дитини. Важливо, що навіть у випадку помилки учень все рівно продовжує виконання цього завдання, але після того, як побачить, як саме мали б розташуватись літери на екрані.
Учень/учениця: знає алфавітні назви літер, розрізняє їх на слух та вигляд.
Учень/учениця: розрізняє мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними та немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови.
Учень/учениця: розпізнає літери і звуки, розрізняє приголосні та голосні фонеми.