На екрані учень бачить речення. Також там є різні графічні елементи, що доповнюють його образність, наприклад, малюнки, але ці елементи не повʼязані з самим завданням вправи. Особливість же цієї вправи полягає у тому, що серед слів зображеної на екрані граматичної конструкції треба знайти те, яке є відповіддю на питання, яке ставиться над реченням. Тож ані малюнки, ані цифри не є орієнтирами при виконанні цього завдання. Учень має прочитати речення, зрозуміти, про що у ньому говориться, і вже після цього відповісти на питання, яке до нього додається. І питання це завжди буде стосуватись змісту цього речення. Коли дитина обирає правильне слово, то переходить до наступного етапу вправи, на якому треба виконати аналогічні дії, але вже з новим реченням і новим питанням до нього. Таким чином у ході виконання цієї вправи учень вчиться більш повно використовувати мову як знаряддя для висловлення думок. Він вчиться ставити питання до фраз, знаходити ключові слова для відповіді на ці питання та звʼязувати відповідь.
Учень/учениця: розуміє та вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти, прислів'я, загадки.
Учень/учениця: визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз в межах текстів, призначених для дитячого садка; визначає нові значення для знайомих слів і застосовує їх.