Опис завдання
Літери – це такий самий будівельний матеріал для слів, як цегла – для будинків. У ході виконання цього завдання дитина опрацює дану метафору на практиці. На екрані перед учнем міститься зображення слова, де кожна літера нанесена на свою окрему цеглину. Разом з іншими порожніми цеглинами вони будують стіну. Але слово є незавершеним, у ньому бракує останньої літери. Вона – закінчення слова, та його частина, яка містить вказівку на граматичне значення, в тому числі і на число. Щоб добре завершити будівництво стіни, дитина має підібрати останню цеглину. У завданні, формулювання якого учень може побачити над малюнком, міститься вказівка на те, яким має стати це слово – чи воно має називати обʼєкти в однині, чи в множині. Під малюнком є кілька цеглин. Учень подумки підставляє кожен варіант на відповідне місце у кінці слова і дивиться на те, яким стає це слово і чи відповідає воно задачі. Важливо, що два з трьох варіантів дійсно відтворюють слово, вказане на стіні – але перший перетворює його на однину, а другий – на множину. Тож учню слід уважно читати завдання, щоб не помилитись і обрати ту літеру, яку потрібно саме цього конкретного разу. Коли дитина обирає потрібну цеглину і переміщує її на своє місце, то проходить на наступний етап, де буде нове слово на стіні та інші варіанти його закінчення. Завдяки цій вправі дитина ознайомиться з різноманіттям закінчень, які використовуються для надання слову того числа, яке йому потрібно в тому чи іншому випадку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).
