Доповнюємо речення займенником

Займенники використовуються з різними цілями. Наприклад, є цілий підрозділ слів даного виду, які потрібні для вираження відносин мовця до обʼєктів оточуючого світу. Йде мова про співвідношення особи та числа. Наприклад, перша особа однини виражається займенником «я». Множина в цій особі виражається займенником «ми». Займенник «ви» належить до другої особи множини і означає, що дію виконує група осіб, до яких звертається мовець. Однина має форму «ти». Займенники особової групи («він», «вона», «воно», «вони») в контексті цього питання означають те, про що розповідає мовець. У ході виконання цього завдання дитина буде самостійно підбирати потрібний займенник за змістом речення. На екрані перед учнем є нове речення на кожному етапі завдання. У ньому міститься цілісне повідомлення, описується певна ситуація. Речення оформлюється як текст, написаний на шкільній дошці, поряд є персонажі учнів та вчителів. Тож вправа має й певний сюжет, хай навіть і елементарний, але підсилюючий цікавість до виконання завдання. Отже дитина вивчає це речення і бачить, що воно є неповним – у ньому пропущено слово, яке виражає особу та число. Дитина має згадати, який саме займенник треба вжити у цьому конкретному випадку і вписати його на місце. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап. Зрозуміти, який займенник підходить у цьому конкретному випадку, учень має з контексту, за сенсом уловивши те, які відносини є між обʼєктом та мовцем. Під реченням є також спеціальна кнопка, натиснувши на яку дитина почує правильний варіант речення.