Коли це буває

Прислівники називають обставини виконання дії, а до них належать різні умови: час, місце, спосіб тощо. У ході виконання цього завдання дитина працюватиме з прислівниками, які означають саме час. Описати його плин можна й іншими словами, але саме прислівники цього роду відповідають на питання «коли?», тож поставивши дане питання до слова, можна переконатись у тому, що це – саме прислівник. На екрані перед учнем міститься речення, в якому допущено помилку саме на слові, котре використовується для описання або назви часу виконання дії. Слово це виділяється іншим кольором, тож дитина легко його знайде. Під реченням є кілька варіантів того, на яке інше слово помилкове треба замінити. Учень вибирає той варіант, який підходить до сенсу речення. Цікава особливість прислівників в їх незмінності. Граматична форма цих слів ніяк не узгоджується ні з чим, тож не можна підібрати прислівник так, як прикметник підбирали до іменника – за спільними і узгодженими граматичними ознаками. Натомість єдине, на що дитина буде звертати увагу, виконуючи цю вправу, це контекст. Учню слід бути уважним, але формат подання інформації вибрано таким чином, щоб дитині було досить легко проходити з одного етапу на інший. Адже кожній дитині цікаво перевіряти чужу роботу і виправляти в ній помилки. Коли учень замінятиме хибний прислівник на правильний, то проходитиме на наступний етап завдання. Завдяки тому, що на кожному етапі варіантів прислівників, які означають час виконання дії, досить багато, словниковий запас учня теж збільшується ,і в майбутньому дитині буде простіше впізнавати прислівники в реченні.