Опис завдання
Словосполучення – це мовна структура більш високого рівня, ніж слово, але менш високого, ніж фраза, речення чи текст. У словосполученні, як зрозуміло з назви, є кілька слів, здебільшого два-три. Завдяки цьому вдається дати більш докладне та змістовне повідомлення, ніж якби мовець використовував поодинокі слова. Проте слова у словосполученні мають правильно узгоджуватись граматично та доповнювати один одного лексично. Просто перелік двох не поʼязаних між собою іменників ще не є словосполученням. Досить типовий приклад правильної структури цього виду – обʼєднання прикметника та іменника. Друге слово називає предмет, а перше – його характеризує за певною ознакою. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься створювати такі словосполучення. Головним критерієм підбору є співпадіння лексичних значень. Перед учнем на екрані на кожному етапі завдання міститься зображення кількох обʼєктів, які в цілому різні – вони відрізняються за кольором, розміром, формою тощо. Проте між ними є і дещо спільне, а саме – якість, яка притаманна кожному з описаних обʼєктів. Дитина має обрати цю якість, вибравши підходящий прикметник з-поміж інших варіантів, що знаходяться під малюнками. Коли дитина зробить свій вибір, то пройде на наступний етап, де буде інший ряд ілюстрацій та новий набір слів-прикметників. Завдяки цьому завданню дитина зрозуміє, як саме утворюються словосполучення з лексичної точки зору, а також те, що деякі прикметники є спільними для кількох зовсім різних іменників.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
