Досі дитина працювала з поодинокими словами. Інколи для виконання тих чи інших завдань учень також додавав до них інші, проте вся увага концентрувалась тільки на одному слові, яке було точкою фокусу. Це впливало на сприйняття мови. Тепер, коли учень йде далі на шляху опанування мови і граматичних її структур, важливо змінити сприйняття слів, аби вони тепер не були поодинокими одиницями, а у свідомості дитини були повʼязані між собою зрозумілим для учня чином. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед учнем міститься зображення. Воно представляє собою не набір поодиноких ілюстрацій, а комплексний та багатоскладовий малюнок. Є фон, певна локація, навіть елементарний сюжет – і кілька інтерактивних предметів, з якими треба виконати ту чи іншу дію, названу у завданні, яке сформульовано над малюнком. Над кожним інтерактивним обʼєктом міститься кнопка. Натиснувши на неї, дитина почує опис зображуваного обʼєкта. Цей опис може складатись як з поодинокого слова, так і зі словосполучення. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб вибрати той малюнок, опис якого було зроблено словосполученням. Коли учень це зробить і виконає певну дію, то пройде на наступний етап, де буде інший малюнок та нові слова, сховані за звуковими кнопками. Їхнє використання досить важливе для створення цілісного образу мови у свідомості учня. Звуковий та писемний ряди мають йти рука об руку, тому у цьому завданні наголос робиться саме на усному мовленні. Завдяки цій вправі учень на слух відрізнятиме словосполучення від поодиноких слів, і, що теж важливо, дитина зрозуміє, наскільки описання предмету кількома словами більше повне, ніж описання одним-єдиним словом.
Учень/учениця розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює їхню кількість; виявляє зайві та відповідні зазначеним прикметам.
Учень/учениця виконує певні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.