Прислівники – дуже різноманітна частина мови. Те, що вони не змінюються за граматичними категоріями, як більшість інших, компенсується великою кількістю їхніх видів. Зокрема, ті прислівники, які стосуються часу виконання дії, можуть відповідати не тільки на питання «коли?», а на питання «як часто?». Щоб зрозуміти, що наведено слово є саме прислівником, варто звертати увагу не стільки на питання (адже запамʼятати їх всі дитині буде важко, та й зарано вивчати всі розряди прислівників), а на те, до чого це слово відноситься. Якщо це слово описує будь-що, повʼязане з дієсловом, то це прислівник, а якщо з іменником – прикметник. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з прислівниками, які відповідають на питання про те, як часто трапляється та чи інша подія. На екрані перед учнем міститься питання. Воно розташоване на білому фоні в оточенні малюнків, що тематично з ним повʼязані. Дитина читає його, після чого вибирає відповідь, яка йому відповідає. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап, до нового питання та нових варіантів відповіді. Всі питання, хоча й описують різні події, починаються однаково: зі слів «як часто?». Отже і варіанти відповіді всі належать до прислівників, які відповідають на нього. Правильний варіант дитина має знайти виключно з контексту, керуючись логікою. Оскільки ці питання досить життєві, важливо, що, знаходячи на них відповіді, дитина може дізнатись щось нове про оточуючий світ та процеси, які в ньому відбуваються час від часу. Окрім того, оскільки всі варіанти відповіді належать до прислівників даної групи, дитина значно розширить своє знання цих слів.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.