Словосполучення твориться різними словами, які відносяться до самостійних частин мови. Проте досить часто ці слова належать до відповідних груп. Наприклад, іменники обʼєднуються з прикметниками або числівниками, а дієслова – з прислівниками. Цей звʼязок є досить природнім, адже саме в такому порядку частини мови повʼязані між собою: прикметники дійсно характеризують саме іменники, а прислівники – дієслова. При цьому словосполучення з дієсловами досить цікаві та відрізняються від аналогічних з іменниками. Справа в тому, що прислівники не змінюються за граматичними категоріями, на відміну від прикметників. Тобто теоретично будь-який прислівник підходить до будь-якого дієслова, і єдиний спосіб правильно їх поєднати – це дивитись тільки на лексичне значення обох слів. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати саме з дієслівними словосполученнями. На екрані перед учнем міститься форма такого поєднання слів. Але форма заповнена тільки одним елементом – дієсловом. Прислівник треба підібрати та вставити його у порожню ділянку, яка міститься поряд зі словом, що називає дію. Варіанти є під словосполученням. Щоб вибрати правильний, дитина має не тільки проаналізувати дієслово, а й подивитись на малюнок, який супроводжує словосполучення. Як і, власне, самі словосполучення, ілюстрації нові для кожного наступного етапу, і вони зображують ситуацію, яку описують слова. Учень має памʼятати, що прислівники описують дію, тож учень має досить добре порівняти всі наявні варіанти з малюнком, аби зрозуміти, який з них дійсно правильно описує цей процес.
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.