Опис завдання
Коли дитина вже вивчила та пройшла ту чи іншу тему, нові знання та навички варто закріпити. І ніщо не служить для цього так добре, як виконання вправ, де використання отриманих знань є тільки частиною того, що має зробити учень. У ході виконання цієї вправи дитина відгадуватиме загадку і паралельно знаходитиме в її тексті прикметник з посиленою ознакою. Учень вже знає, що деякі прикметники, слова, які використовуються для назви ознак та якостей предметів, можуть мати ступені порівняння, які служать для посилення цієї ознаки при описі різних обʼєктів. Такі прикметники досить часто трапляються в загадках – словесній грі, яка є досить цікавою і при цьому старою, бо загадки є частиною фольклору. На екрані перед учнем на кожному етапі завдання міститься нова загадка. Учень читає її текст, після чого він має з-поміж кількох варіантів відповіді, які надаються під ним, обрати той, який вважає правильним. Коли дитина це зробить, залишається зробити наступний крок – і знайти у самій загадці той прикметник, який має посилену ознаку. Учень вже неодноразово працював з ними, і знає, як вони виглядають, яку мають форму та особливі риси. І, зокрема, дитина вже знає, що прикметники з посиленою ознакою використовуються для того, щоб описати предмет, зробивши акцент на цій якості, порівнявши її або просто виділивши серед інших. Коли дитина виділяє це слово, то проходить на наступний етап – до нової загадки. Кожна супроводжується ілюстраціями, які грають роль суто естетичну, але досить важливу для збереження зацікавленості дитини у виконанні цієї вправи. Також є спеціальні активні кнопки, натискання на які викликає звукове відображення слів та словосполучень, біля яких вони знаходяться. Ці кнопки допомагають повʼязати усну мову та письмову.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.
