Опис завдання
Дитина, яка вже трохи та й працювала з такою граматичною одиницею як речення, вже має певний досвід роботи з ними і звикла до того, що речення завжди більше за обʼємом (тобто за кількістю слів), ніж словосполучення. Проте насправді у цьому правилі є дуже багато виключень. Є, зокрема, навіть речення, які складаються тільки з одного слова. Проте такі випадки дійсно є рідкісними, хоча речення й може бути коротким. У ході виконання цього завдання дитина навчиться відрізняти короткі речення від довгих словосполучень. На екрані на кожному етапі вправи учень бачить пару таких конструкцій. В обох кількість слів приблизно однакова, в обох є як самостійні, так і службові слова. Проте речення виражає цілісне та завершене повідомлення, тоді як словосполучення просто досить докладно та повно описує щось. Дитина читає обидва набори слів, після чого знаходить речення за наступним критерієм: у ньому має бути граматична основа, тобто смислове ядро повідомлення, яке складається з підмета (обʼєкт, який виконує дію) та присудка (дія, яка виконується цим обʼєктом). Знайшовши підмет і присудок, котрі здебільшого виражаються іменником та дієсловом, учень розуміє, що перед ним повноцінне речення і вибирає саме його. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання, де буде нова пара наборів слів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця розрізняє речення, за метою висловлювання; упізнає речення за певною комунікативною ознакою ( запитання, прохання, побажання та ін.)
