Діалог являє собою перенос розмови між співрозмовниками у формат писемного мовлення. Це означає, що логічний та смисловий звʼязок між репліками грає визначальну роль у цій мовній структурі. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати діалог потрібними репліками та їхніми частинами. На екрані перед учнем міститься зображення розгорнутої книги, на одній сторінці якої є каркас діалогу, тоді як на іншій – ті частинки реплік, які можна використати для доповнення розмови. Без них репліки неповні, а тому відслідкувати логічний звʼязок між ними не вдасться. Учень аналізує каркас діалогу та розуміє, що за розмову він собою являє, наприклад, діалог між покупцем та продавцем або розмову між двома родичами тощо. Учень аналізує кожну повну репліку, розуміючи, як має закінчуватись попередня, аби між ними утворився логічний звʼязок. Наприклад, одна репліка є відповіддю на поставлене питання ,і бреде варіантів доповнення діалогу міститься це питання, яке слід перемістити у порожню ділянку до відповіді, аби зберігати правильний шлях розвитку розмови, де відповідь знаходиться після питання, а коментар – після репліки. Коли школяр переносить у порожнини потрібні частинки реплік, то доповнює і, таким чином, завершує діалог. Далі учень проходить на наступний етап, де зіштовхнеться вже із зображенням іншої розмови між двома людьми. Підказкою для учня є те, що неповні репліки все ж мають початок, тож здогадатись про те, яким мусить бути їхнє продовження, досить просто. А різноманіття тем для розмов та описаних ситуацій і є тим, що привертає увагу учня до виконання цього завдання. Крім того, для урізноманітнення візуального ряду вправи поряд з книгою із діалогом є також і додатковий персонаж.