Опис завдання
З огляду на те, що обставини виражаються здебільшого прислівниками, не дивно, що ця другорядна частина речення є вкрай різноманітною за метою висловлювання. Обставина називає ознаку іншої ознаки, характеризує дію (присудок), називає обставини її виконання: час, місце тощо. У процесі виконання цього завдання дитина переконається в цьому. На екрані перед дитиною міститься зображення каркас речення — іншого для кожного наступного етапу завдання. У ньому є порожнини — ділянки в тексті, де бракує слів. Туди треба вставити обставини. Аналізуючи речення, школяр бачить, що ці слова, які там мають бути, доповнюють речення по-різному. Біля робочої зони з реченнями міститься ще одна — зі словами, які претендують на ці порожнини. Варіантів обставин більше, ніж порожнин. Дитина аналізує текст речення, після чого підбирає слова серед цих варіантів ті, які пасують до нього. Оскільки обставинами часто є прислівники, які залишаються єдиною незмінною самостійною частиною мови, котра не змінюється граматично, то питання про граматичне поєднання з контекстом не є актуальним. Лише лексичне значення в цій вправі є орієнтиром у виборі слів. Підказкою можуть бути особливі прикмети слів. Наприклад, якщо порожнина знаходиться на початку речення, то перша обставина має починатись із великої літери, і, відповідно, лише слова, що мають велику літеру на початку, претендують на це місце, тоді як усі інші — на місце в другій. Коли школяр вибирає потрібні слова, натискаючи на них, ті відразу зʼявляються на своїх місцях у реченнях. Коли дитина доповнює речення потрібними обставинами, школяр переходить на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічну роботу з іншим контекстом і новими словами для опрацювання.
Пов'язані стандарти
