Опис завдання
Займенники використовуються для того, щоб вказати на інше слово, не називаючи його. Далеко не завжди займенники використовуються виключно для того, щоб запобігти виникненню тавтології. Існує досить багато різновидів слів, що належать до цієї частини мови, тож те, який із займенників варто використати у конкретному випадку, залежить від контексту. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати поодиноке речення влучним займенником, підбираючи його за ситуацією. На екрані перед учнем міститься зображення нового для кожного етапу речення. У ньому пропущено одне слово, на місці якого поки що – порожнина. В сусідній робочій зоні знаходиться цілий набір займенників. Граматично, можливо, не один, а два-три слова звідти підходить для того, аби посісти своє місце в реченні, але за контекстом стає зрозуміло, що насправді для цього підходить тільки один займенник. Учень аналізує кожне слово по черзі й, якщо це потрібно, подумки переносить його до речення, читаючи його. Знайшовши потрібне слово, учень натискає на нього, доповнюючи і завершуючи речення. Після цього дитина проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій. Для того, щоб посилити інтерактивний ефект завдання, робочі зони, в яких знаходиться речення з одного боку і набір займенників з іншого, має цікаве оформлення у вигляді діалогових хмаринок, що належать іншому герою. Дитина не просто працює з мовними одиницями, а допомагає персонажу визначитись з реплікою, тобто співпрацює з кимось. Це посилює ігровий елемент завдання і робить його більш цікавим для виконання. Деталі візуального оформлення змінюються в кожному етапі разом із текстовою частиною.
Пов'язані стандарти
