Так само, як за змістом складного речення можна визначити, який сполучник має знаходитися між його компонентами (простими реченнями в його складі), так і за допомогою сполучника можна визначити, яка друга половина складного речення має бути. Цьому підбору і присвячено це завдання. На екрані перед учнем міститься зображення нового для кожного наступного етапу складного речення з порожниною після сполучника. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає в тому, щоб з-поміж кількох різних варіантів вибрати ту кінцівку, яка підходить для наведеного випадку. Кінцівка — це і є друге просте речення або більша його частина. Її зміст має входити в певні стосунки з першим реченням, і сполучник якраз і говорить про характер таких стосунків. Наприклад, якщо там міститься сполучник «щоб», то кінцівка речення має пояснювати мету, тоді як перша половина є причиною описаних у кінцівці подій. Або ж, якщо сполучником є «а», це означає, що друга частина має протиставлятись із першою. Отже, спочатку школяр аналізує сполучник, який міститься перед порожниною в складному реченні. Потім дитина аналізує першу частину й підбирає відповідну за змістом кінцівку. Це означає, що дитині для того, щоби рухатися з одного етапу на інший, необхідно аналізувати речення загалом, на смисловому рівні. Коли школяр виділить потрібну кінцівку для складного речення, то пройде на новий етап, де зміниться не лише речення для опрацювання. Будуть також і нові кінцівки і, головне, новий сполучник, що вказуватиме на інший спосіб звʼязку між простими реченнями. Дитина навчиться більш ефективно використовувати сполучники в складних реченнях як у навчанні, так і в повсякденному спілкуванні.