У звертанні іменники переходять у форму кличного відмінка, а відтак у них змінюється закінчення. Норми української мови допускають кілька можливих закінчень іменників у кличному відмінку. Наприклад, слово «дядько» виглядає як «дядьку», а імʼя «Марина» перетворюється на «Марино». Ця вправа пропонує дитині опрацювати закінчення кличного відмінка іменників у всій варіативності цієї морфеми. Завдання сприймається як гра. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, поки що порожньої. З обох боків від неї — слова для опрацювання. Над такою композицією міститься формулювання завдання, де вказується, слова з якими закінченнями у формі кличного відмінка треба перемістити до цієї робочої зони. Дитина надає кличної форми кожному відмінку по черзі. Коли школяр знаходить слово, яке підходить під названий у завданні критерій, то перетягує його до центру. На кожному етапі міститься по кілька таких слів, тож, знайшовши лише одне, зупинятися не варто. Коли дитина опрацює всі іменники в рамках цього набору, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але критерій відбору зміниться. Завдяки цій вправі школяр навчиться використовувати форму кличного відмінка більш впевнено.