Опис завдання
Дитина вже раніше стикалась із завдання, у процесі виконання яких необхідно було опрацювати випадки, коли кількість звуків та букв не збігалася в рамках одного й того самого слова. Однак, раніше дитина стикалась із, здебільшого, уже готовими варіантами, де число як перших, так і других було відомим. Тепер, після того, як учень пройшов низку специфічних, вузьких по тематиці завдань, дитина знову повертається до цієї теми, де необхідно підрахувати кількість звуків і букв у кожному слові окремо. Й учень має зробити це самостійно. На екрані перед дитиною міститься зображення слова — іншого для кожного наступного етапу вправи. Школяр має проаналізувати його та вписати у відповідні порожні клітинки цифри, що відповідають кількості букв та звуків. Рахувати букви досить просто — кожен символ є окремою буквою. Для того, щоби полічити кількість звуків, треба прочитати це слово вголос. Дитина в рамках цього завдання стикатиметься виключно з досить специфічними випадками, де розгадати кількість звуків та букв не так уже і просто. Наприклад, слова з подвоєнням. Дві літери, що передають на письмі приголосні звуки, зображуються разом для того, аби передати подовження — звукове, фонетичне явище. І хоча літер дві, подовжується один звук, відтак звук лише один — на дві букви. З іншого боку, якщо йотована голосна передає на письмі два звуки, це теж доведеться враховувати. До кожного слова необхідно підійти індивідуально, з максимальною увагою. Здається, що порахувати кількість звуків та букв легко, особливо з тим досвідом, який уже є в дитини, однак, особливість кожного з наданих випадків дає зрозуміти, що це питання складніше, ніж здається, а формат подання інформації дає можливість дещо покращити розуміння цієї теми загалом.
![Картка пояснює окремий підрахунок букв і звуків. М’який знак є буквою без окремого звука, апостроф не рахується. Щ позначає [ш] і [ч], ї — [й] та [і]. Я після приголосного позначає [а], а на початку слова, після голосного, апострофа чи м’якого знака — [й] та [а]. Нн показано як один подовжений звук. У слові джем виділено дж як один звук; у слові відзнака д і з на межі префікса й кореня — два окремі звуки. Рахуй окремо: Порахуй букви. Вимов слово й поліч кожен звук окремо. М’який знак — буква без окремого звука. Апостроф — не буква й не звук. Одна буква — один чи два звуки?: Букви щ та ї завжди позначають по два звуки. Після приголосного я позначає один звук і пом’якшує приголосний. На початку слова, після голосного, апострофа чи м’якого знака я позначає два звуки. Дві букви — один чи два звуки?: Подовжений приголосний — один звук. Сполуки дж і дз у корені теж позначають один звук. Якщо д — у префіксі, а ж чи з — у корені, це два звуки. Порівняй приклади. щ — [ш] [ч] ї — [й] [і] я — [а] я — [й] [а] нн один подовжений звук джем один звук відзнака два звуки межа префікса й кореня А Ь ’](/content/taskdat/20261015/g73d60df32905082f.png)