Якщо в іменникових частин мови є відмінки, то дієслово має іншу досить специфічну категорію — дієвідміну. Вона являє собою систему зміни дієслів за особою, способом, часом і числом. Фактично, дієвідміна не стільки є окремою граматичною категорією, скільки є сукупністю ознак, які вказують на наявність тих чи інших категорій. Для того, щоб визначити дієвідміну, необхідно поставити дієслово в третю особу множини. Після цього необхідно проаналізувати закінчення. Якщо воно «-уть» або «-ють», то слово належить до першої дієвідміни, а от якщо на «-ать» або «-ять», то до другої. Запамʼятати, до якої дієвідміни належить кожне конкретне дієслово, досить важко і, відверто говорячи, недоцільно. Тож це не закінчення визначається за дієвідміною, а дієвідміна за закінченням. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься виконувати правильне перетворення форм дієслова для подальшого визначення дієвідміни. На екрані перед учнем міститься набір слів, які розташовані в стовпчик. Усі вони — різні за лексичним значенням дієслова, які надані в інфінітиві. Візуально це завдання має досить цікавий спосіб оформлення. Кожне слово розміщено на таці з якоюсь стравою. Інтерактивна поки що порожня робоча зона виглядає як полиці для таць, які можна побачити в ресторані. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказується критерій відбору. Таким критерієм і є спосіб перевірки дієвідміни: кожне слово треба переробити з неозначеної форми на форму третьої особи множини. У завданні вказується, слова з яким закінченням у цій формі треба перенести. Учень подумки виконує потрібні перетворення, після чого ті слова, що відповідають сформульованій умові, необхідно перенести до робочої зони.