Розрізняємо голосні і приголосні звуки

Головним критерієм розділення звуків в українській мові є те, до якої з двох великих груп вони належать: до голосних чи до приголосних. Різниця між ними істотна. Голосні звуки будуються лише з голосу. Відмінності між ними пояснюють особливостями артикуляції, тобто роботи губ і форми рота при вимові. Приголосні звуки будуються в поєднанні голосу й шуму, а тому їх різноманіття є більшим: у творенні приголосних велику роль грають не лише губи, а й зуби, альвеоли, язик тощо. На практиці відрізнити голосні від приголосних можна ще за одним критерієм. Голосні можна при вимові тягнути стільки, скільки вистачить дихання і, при бажанні, не змінювати звучання. Вимова приголосних більше подібна на імпульс, тож якщо спробувати їх тягнути, вони змінять звучання неодмінно, і хіба шиплячі приголосні зміняться в найменшій мірі, але лише тому, що вони якраз і творяться виключно шумом, без використання голосу. У процесі виконання цього завдання дитина навчиться на практиці розрізняти голосні та приголосні звуки. На екрані перед учнем міститься зображення слова — нового для кожного етапу завдання. Над ним — дві робочі зони, відповідно підписані. У першу треба перенести лише голосні, у другу — лише приголосні. Дитина аналізує кожну літеру, після чого переносить її до відповідної робочої зони. Коли дитина відсортує всі звуки в слові, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічне сортування вже з іншим словом. Належність того чи іншого звуку до приголосних або голосних є постійною якістю. Якщо звук «л» може залежно від обставин бути як твердим, так і помʼякшеним, то він усе рівно залишається приголосним, як «а» є завжди голосним. Поступово учень запамʼятовує, які звуки до якого типу належать.