Ознака поширеності речення є досить важливою для його опрацювання і водночас досить простою для розуміння та сприйняття. Поширене речення відрізняється від непоширеним наявністю хоча б одного другорядного члена. Якщо в реченні є лише підмет та присудок, воно вважається непоширеним. Але варто приєднати до граматичної основи (яка є мінімумом, котрий є достатнім для того, щоб утворити речення) лише один другорядний член, як воно стане поширеним. Перехід з одного виду в інший здійснюється при додаванні будь-якого другорядного члена. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься розрізняти поширені та непоширені речення. На екрані перед дитиною міститься зображення низки речень, які розташовані в робочій зоні в стовпчик для того, щоб їх було простіше візуально відрізняти. Над ними міститься формулювання завдання, де вказується обʼєкт пошуків. Наприклад, на одному етапі треба буде шукати поширені речення, тоді як на іншому — непоширені. Дитина аналізує кожну конструкцію, після чого вибирає ті, які потрібно для кожного етапу. Тут важливо, щоб дитина зрозуміла: не обовʼязково є поширеним речення, де понад два слова. Наприклад, речення з однорідними підметами або однорідними присудками не є поширеним. Однак, якщо речення односкладне й має тільки підмет або присудок, однак, міститься ще й, скажімо, означення, воно вже є поширеним. Коли дитина виділяє всі потрібні речення, то проходить на наступний етап завдання. Завдяки цій вправі школяр знайомиться з різноманіттям речень.