З уже відомих дитині причин кількість букв та звуків у словах в українській мові іноді не співпадають. Часто буває так, що букв менше, ніж звуків, але іноді трапляється й навпаки. Наприклад, у слові «сніг» кількість звуків така ж, як і букв, але в слові «сьомий» звуків менше, ніж букв, бо «ь» ніякого звуку не передає, а означає лише мʼякість приголосного перед ним. Скажімо, у слові «якір» звуків більше, ніж букв, бо «я» передає два звуки: «й» та «а», адже той перебуває на початку слова. Усі ці випадки цікаві різноманіттям обставин. У процесі виконання цього завдання дитина познайомиться з деякими з них. На екрані перед учнем міститься кілька слів, розташованих у стовпчик. З іншого боку навпроти кожного слова — порожня клітинка. Туди треба вписати символічний опис співвідношення звуків до букв для кожного з цих слів. Варіанти наводяться нижче. Дитина має розуміти, що вони означають. Наприклад, «Б=З» означає, що кількість звуків дорівнює кількості букв. Дитина аналізує кожне слово по черзі, після чого переносить відповідний опис до порожньої клітинки поруч зі словом. Коли школяр описує кожне з них, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій. Слова кожного разу не просто різні. Дитині подаються специфічні, цікаві випадки, коли, наприклад, наявність мʼякого знаку компенсується наявністю йотованого голосного, що передає два звуки, тому в слова кількість приголосних дорівнює кількості голосних, як-от у слові «якість» тощо. Ця вправа надає дитині досить важливу практику в рахуванні кількості звуків. Крім того, завдання має досить цікаве та естетично приємне візуальне оформлення, що теж посилює цікавість до його виконання.